Кліщі: все, що треба знати, щоб зберегти здоров’я собі й дітям

З початком літнього сезону пікніків і туристичних походів варто пам’ятати про всі ризики, що загрожують не лише дорослим, а й дітям. Сьогодні поговоримо про кліщів, небезпеку їхніх укусів, а також про хворобу Лайма (або кліщовий бореліоз), про яку, на жаль, населення знає досить мало, і це робить актуальну інформацію тим важливішою та потрібнішою. Лише один, здавалося б, безневинний укус кліща може завдати значної шкоди вашому здоров’ю, тому так важливо знати ознаки хвороби Лайма. Хвороба Лайма – це гостре інфекційне захворювання бактеріальної природи, яке уражає низку систем організму і нерідко набуває хронічного перебігу. Захворюваність на кліщовий бореліоз невисока, дорослі хворіють частіше і важче, ніж діти. Ендемічними зонами щодо цієї хвороби в Україні є Львівська, Волинська, Закарпатська та Одеська області, проте окремі випадки захворювання трапляються на всій території нашої країни. Як відбувається зараження? Зараження може статися під час укусу кліща, інфікованого бореліями. Сприйнятливість до бореліозу висока, але залежить від стану імунної системи дитини чи дорослого – не всі, кого вкусив інфікований кліщ, хворіють на бореліоз. Що відбувається в організмі при хворобі Лайма: Хворобу можна умовно поділити на 3 стадії: 1) локалізована форма – це мігрувальна еритема, яка триває від кількох днів до кількох тижнів; 2) поширена форма інфекції, для якої характерне ураження центральної нервової системи, серця, зазвичай триває від кількох тижнів до кількох місяців; 3) пізня стадія – настає через рік і навіть більше після початку хвороби. Симптоми хвороби Лайма:Загальноінфекційні прояви (відповідають 1 етапу хвороби Лайма): 1. На місці, де присмоктався кліщ, з’являється пляма. Зазвичай через 7-10 днів (від 1 до 35 днів) почервоніння поширюється до периферії і утворюється еритема діаметром близько 10-15 см. 2. Еритема може з’явитися будь-де на тілі, проте найчастіше вона виникає на стегнах, сідницях або в пахвинних ділянках. 3. Зовнішні межі еритеми, як правило, яскраво-червоні, а центральна частина – бліда. 4. Більшість інфікованих скаржаться на неприємні відчуття, як-от свербіж, печіння в ділянці еритеми, дехто – на біль і подразнення. 5. Кільце еритеми, як правило, тепле на дотик. 6. Нерідко спостерігаються множинні еритеми, вони менші за первинну і є результатом поширення бактерій, а не множинних укусів кліщів. 7. Еритему можуть супроводжувати збільшення місцевих лімфатичних вузлів, нездужання, слабкість, біль у м’язах, суглобах, а також підвищення температури тіла хворого до 39-40 градусів. Неврологічні та кардіальні ускладнення (відповідають 2 етапу хвороби Лайма): 1. З боку центральної нервової системи найчастіше виникають серозний менінгіт, неврити черепних нервів, радикулоневрити, які з’являються зазвичай на 4-му тижні хвороби. У дітей менінгеальні розлади (головний біль, нудота, блювання, світлобоязнь, болючість під час руху очима, рухів шиєю) переважають над іншими видами неврологічних порушень. 2. Порушення з боку серця спостерігаються приблизно з 5-го тижня після появи еритеми, вони охоплюють повну блокаду серця, міокардити, перикардити і навіть збільшення розмірів серця. Тривалість таких порушень невелика – від 1 до 6 тижнів. Пацієнти відчувають прискорене або сповільнене серцебиття, що супроводжується неприємними відчуттями в ділянці серця, запамороченням. 3. Ураження суглобів: артрит, як правило, починається гостро (частіше наприкінці літа – на початку осені, незалежно від попередніх шкірних проявів) в одному чи кількох суглобах, частіше в колінних та інших великих суглобах. Хвороба Лайма: діагностика