Безпека дітей удома: що потрібно знати батькам

Останніми роками побутовий травматизм набуває масового характеру. Одні діти травмуються через власну цікавість і необережність, інші — через безвідповідальність і неуважність батьків. У структурі дитячого травматизму на побутові травми припадає від 50 до 75% усіх нещасних випадків.

До групи ризику належать діти перших шести років життя. За даними фахівців, на них припадає понад 42% нещасних випадків і травм, які щороку реєструють серед дітей великих міст. Виявлено чіткі вікові градації. Найменше травм зафіксовано в дітей першого року життя, натомість у групі від 3 до 6 років травматизм утричі вищий. Проте максимальний рівень травматизму спостерігається в дітей другого року життя.

Нейрофізіологічне дозрівання основних структур мозку триває до 9–10 років. До 7 років дитина неправильно визначає відстань до об’єктів, адже не знає їхніх справжніх розмірів і не уявляє, як вони візуально змінюються зі збільшенням відстані. Слід зважати на те, що до 4 років малюк не здатен зрозуміти й запам’ятати все, що ви розповіли йому про заходи безпеки. Діти емоційні, вразливі, їм важко перемикати увагу, вони не здатні зосереджуватися й легко відволікаються. Можна сказати, що певною мірою ситуація керує дитиною. Дії дітей імпульсивні й конкретні: вони одразу починають щось робити, не подумавши. Тож приблизно до 7–8 років поведінка найчастіше непередбачувана. Малюк може просто погладити собаку й дуже здивуватися, якщо вона його вкусить, — адже він не бажав їй зла! А все тому, що діти дошкільного віку сприймають світ інакше, ніж дорослі, вони наївні й довірливі.

Хлопчики травмуються в 1,5 раза частіше, ніж дівчатка. Ця закономірність справджується в усі часи й пов’язана з психофізіологічними особливостями, відмінностями в поведінці, вихованні, характері та формах проведення дозвілля. Співвідношення побутових і вуличних травм становить приблизно 2:1. При цьому в дітей першого року життя понад 95% — це побутові травми, отримані вдома. У дітей 3–6 років частка травм, отриманих удома, перевищує 35%. Це свідчить про те, що, на жаль, багато батьків досі не зробили свою оселю безпечною для дітей. Ми спробуємо допомогти вам у цьому.

Заходи безпеки вдома:

1. Меблі мають бути міцними й стійкими, щоб дитина, схопившись за них, не впала. Дверцята шаф краще зачинити, щоб ні дверцята, ні висувні шухляди не могли прищемити пальчики. Скатертину зі столу краще приберіть, доки дитина не підросте, інакше вона може потягнути її й перекинути все на себе. Скло на дверцятах шаф і книжкових полицях має бути помітним для малюка — гарні наліпки прикрасять скло й запобіжать удару. Переконайтеся, що дитина зможе вибратися із шафи чи з-під дивана. Гострі кути можуть бути небезпечними, тож на них слід закріпити заокруглені захисні накладки.

2. Велику небезпеку вдома становлять вхідні двері з доводчиком (які зачиняються з прискоренням). Скляні вставки в дверях мають бути помітними для малюка, щоб він не намагався пройти «крізь них». Найкраще замініть скло оргалітом. Поясніть дитині, чим небезпечне розбите скло. Обережно відчиняйте міжкімнатні двері, щоб випадково не вдарити малюка. Замки на дверях у ті приміщення, куди малюкові не слід заходити, мають бути розташовані високо, щоб він не зміг дотягтися до них і відчинити двері.

3. Установіть на вікна фіксатори, щоб дитина не змогла їх відчинити й випасти з вікна (поширена травма, особливо під час миття вікон).

4. Не залишайте маленьку дитину без нагляду, коли вона йде сходами. На верхньому й нижньому майданчиках сходового маршу потрібно встановити спеціальні «хвіртки», оббиті м’яким матеріалом. Сходинки краще покрити м’яким і шорстким матеріалом і закріпити його біля основи кожної сходинки. Щоб старша дитина не з’їжджала поруччям, на поруччя можна набити дерев’яні котушки.

5. Килимові покриття на підлозі пом’якшують падіння й удари дитини, але вони не мають бути слизькими. Не розкладайте на підлозі дроти, щоб дитина в них не заплуталася.

6. Стіни в кімнатах обклейте паперовими шпалерами. Кімната має «дихати», а покриття стін не повинно викликати в дитини алергію. Після прибирання кімнати пилососом добре провітріть її від мікрочастинок пилу.

8. Забороняйте дитині торкатися електроприладів і розеток. Не купуйте вживані електроприлади, адже немає жодної гарантії, що вони безпечні. Дроти електроприладів не повинні звисати, краще мати прилади зі спіральними дротами. Не використовуйте в дитячому ліжечку електроковдру: коли вона намокає, то стає смертельно небезпечною.

9. Обов’язково ховайте сірники в недоступні для дітей місця, не залишайте запальнички в кишені, а причепіть їх до ключів як брелок. Покажіть дитині небезпечні гарячі місця (піч, камін, плиту), нехай вона знає, що вони гарячі. Установіть захисні ґрати, щоб дитина не могла близько до них підійти.

10. Ні на хвилину не залишайте дитину у ванній, навіть якщо дзвонить телефон або домофон. Не залишайте без нагляду відра з водою: малюк може впасти в них головою вниз.

11. Усі ліки мають бути недоступні для дитини. Не носіть ліки в сумках чи кишенях, бо діти люблять їх досліджувати.

12. Засоби для дезінфекції зберігайте під замком і лише в оригінальній упаковці. Не переливайте їх в інші ємності, наприклад у пляшки з-під питної води чи лимонаду.

13. Усі гострі предмети також приберіть подалі від дітей. Старші діти можуть користуватися ножем під наглядом дорослих. Що раніше дитина опанує гострі інструменти (ножиці тощо) й навчиться впевнено ними користуватися, то безпечнішими вони для неї будуть.

14. Бажано, щоб іграшки не мали дрібних деталей. Купуйте іграшки відомих виробників: іграшки з ринку можуть бути пофарбовані шкідливими хімічними барвниками, що зашкодять здоров’ю вашої дитини. Стежте, щоб малюк не проковтнув мінібатарейки з музичних листівок, адже вони містять ртуть і після ковтання починають протікати.

15. Зверніть увагу на отруйні кімнатні рослини та рослини з голками й колючками — намагайтеся тримати їх у недоступному місці.

16. Собаки, особливо ті, що давно живуть у домі й розпещені господарями, неймовірно ревниві до новонароджених і навіть можуть на них напасти. Простежте, чи не вимагає собака уваги щоразу, коли ви берете дитину на руки. Якщо так, ніколи не залишайте її наодинці з дитиною в кімнаті.

Коти не такі ревниві, як собаки, проте стежте, щоб кіт не міг улаштуватися в колясці, згорнувшись клубочком біля малюка. Зважайте, чи не з’являються подряпини в дитини, яка може тиснути кота так, що він почне захищатися.

Хом’ячків і морських свинок краще не давати дітям у руки — так буде краще і тим, і іншим. Дитина може гладити тваринку, поки ви тримаєте її на долоні, а ще краще — нехай спостерігає за нею через скло. Акваріуми з рибками недостатньо гігієнічні: риби схильні до різноманітних грибкових захворювань. Не дозволяйте дитині занурювати руки в акваріум.

Шановні батьки! Будьте передбачливими, вживайте відповідних запобіжних заходів. Намагайтеся постійно тримати дитину в полі зору, не залишайте її надовго саму. Тільки ви знаєте, чого сьогодні навчилася ваша дитина, і можете передбачити, що вона дізнається завтра. Це потрібно, щоб зрозуміти, які предмети можуть зацікавити сина чи доньку.