Вибір жінки: діти та/або кар’єра

Відомо, що останніми десятиліттями відбуваються процеси глобалізації та інтенсифікації змін у різних сферах життя, суттєво змістилися гендерні аспекти суспільної свідомості, що не могло не позначитися на сучасних жінках. Зросла як кількість рольових очікувань від жінок, так і рольова напруга в межах кожної з ролей, які виконує жінка. Відображення складних сучасних процесів, що відбуваються з жінкою, я помітила у своїй практичній роботі, коли під час консультацій діти з різних сімей обирали на роль мами іграшку, більше схожу на особу чоловічої статі. З’ясування, звідки в дітей таке бачення матері, приводило до висновку про наявність у сім’ї інтенсивного рольового конфлікту – як бути мамою і професіоналом одночасно, або як зробити вибір між цими сферами діяльності жінки?

У періодичній пресі я натрапила на вдалий опис цієї проблеми: якщо раніше успішність жінки в суспільстві демонстрували добре виховані й доглянуті діти та вичищена до блиску кухня, то від сучасної жінки очікують карколомної кар’єри, добре вихованих і доглянутих дітей і… вичищеної до блиску кухні.

Сучасна жінка часто опиняється перед необхідністю або усвідомити вибір пріоритетної для неї сфери – за принципом або/або, або напрацьовувати індивідуальний рольовий баланс за принципом і/і.

Розгляньмо варіант, коли жінка віддає перевагу материнству та реалізації в межах сімейних обов’язків.

З одного боку, громадська думка, як правило, схвально ставиться до таких жінок. Водночас, за даними літератури з вікової, гендерної психології та психології розвитку, а також власної консультативної та психотерапевтичної практики, у вихованні такі жінки схильні до гіперопіки, навіюють своїм дітям життєві сценарії, пов’язані з власною соціальною нереалізованістю, часто інфантилізують уже дорослих дітей, потребують включення в сімейне життя синів чи доньок, чим ускладнюють особистісне становлення дітей на різних вікових етапах. До того ж якщо вибір зроблено не на основі ідентифікації себе з традиційною роллю жінки, а внаслідок соціального тиску з боку значущих осіб, насамперед чоловіка чи інших найближчих рідних, або внаслідок життєвої ситуації – наприклад, народження дітей з особливими потребами, у жінки виникають проблеми із самооцінкою (відчуття неповноцінності через невключеність у життя соціуму та неможливість інших видів самореалізації), зростає ризик розвитку депресій та інших емоційних розладів, вона стає менш економічно захищеною в сучасному світі, може потрапляти в насильницький тип побудови стосунків, коли вона виступає в ролі жертви щодо чоловіка і в ролі агресора щодо дитини.

Кар’єра ціною відмови від материнства часто призводить до депресій чи нервових зривів у жінок, оскільки конкуренція на незвичному полі (у великій політиці чи бізнесі) може виснажувати, призводити до втрати сенсів життя. Необхідність уникати незапланованої вагітності негативно позначається на сексуальному житті жінки, може спонукати її робити аборти, що загалом травматично як для її фізичного, так і для психічного здоров’я. Соціальні успіхи потребують постійного підкріплення, оновлення, готовності до конкуренції «без правил»…

За нашими спостереженнями, кожен такий перерозподіл рольових пріоритетів дається жінкам великою ціною. Нова, неосвоєна роль материнства (особливо після перших пологів або коли в сім’ї єдина дитина) стає стрес-фактором для жінки: невпевненість у своїх діях, тягар відповідальності за дитину, мало усвідомлений регрес власної поведінки, неможливість планувати й прогнозувати свої дії через дитячу спонтанність, необхідність переглядати й заново узгоджувати ролі та обов’язки в сім’ї породжують інтенсивну тривогу, невпевненість у собі, дестабілізують самооцінку.

Низка внутрішньоособистісних і міжособистісних конфліктів породжує бажання мати «зону стабільності» – повернутися на роботу з визначеними й знайомими обов’язками, певним статусом у групі, більш передбачуваним розкладом подій. Особливо якщо жінка змолоду здобула престижну професію лікаря, юриста тощо (соціальний статус цих професій сприяє зміцненню самоцінності жінки та впевненості в собі). Негативним наслідком зменшення материнської уваги до дитини стають проблеми з її здоров’ям чи поведінкою. І знову для жінки може постати проблема перегляду життєвих пріоритетів.

Складність реалізації принципу і/і в житті сучасної жінки, на нашу думку, полягає в тому, що сучасна українська жінка не має змоги звернутися до досвіду своїх матерів і бабусь як до вдалого прикладу поєднання згаданих ролей, оскільки історично, згідно з традиціями, жінка або повністю реалізовувалася в межах сім’ї, або законодавчо стимулювалася якнайшвидше повернутися на виробництво відповідно до культурно-історичних умов.

На нашу думку, у період, коли жінка чи сім’я шукає відповідь на питання, якій сфері віддати перевагу або як поєднати дітей і кар’єру, доречним буде звернення до психотерапевтів. Психотерапія допомагає усвідомлено й вчасно переглядати пріоритети, гнучкіше адаптуватися до змін, що виникають (наприклад, у період хвороби дітей чи перевтоми мами формула вибору може набувати чіткого «або..», при цьому бажаним напрямом може залишатися орієнтація жінки на і/і).

Завдання психотерапії в кожній індивідуальній ситуації будуть конкретизовані. Так, зрозуміло, що в період переваги однієї з ролей безумовно слід пропрацювати «втрату» інших можливостей, пов’язаних із тимчасово відкладеною ідентичністю. У випадках поєднання ролей важливо пропрацювати в терапії почуття провини жінки-матері – саме воно, а не її зайнятість на роботі, часто призводить до виховних помилок і виникнення небезпечної для психічного здоров’я жінки самоагресії.

Можливими напрямами терапії можуть стати також:

• взаємини такої жінки з іншими представницями жіночої статі в сім’ї через можливі ціннісні розбіжності в баченні призначення жінки;
• стосунки з чоловіком, гармонізація основних сфер життєдіяльності сім’ї – сексуальної, рекреаційної, виховної, господарської тощо;
  стосунки з колегами по роботі;
• вдосконалення загальних навичок планування й розподілу часу, поводження з іншими своїми ресурсами.

Орієнтація суспільства на поєднання жінкою ролей за принципом і/і підвищує вимоги до мережі соціальних установ, покликаних полегшувати реалізацію материнських функцій, – до медичних закладів і навчально-виховних дошкільних закладів, формує соціальний запит на якісно й професійно підготовлених нянь, гувернанток тощо. Зростають вимоги до психологічної культури сімей, посилення гнучкості та взаємозамінності ролей чоловіків і жінок у веденні домашнього господарства та вихованні дітей. Тобто проблема «діти та/або кар’єра» не лише жіноча, вона стосується і чоловіків, і сім’ї загалом, і широкого соціуму.