Прийомна сім’я – нове щастя для дітей

Щороку сумна статистика повідомляє про те, що тисячі дітей залишаються без родини й мають стати новими мешканцями дитячих будинків. Причин цього безліч, але найпоширеніша – вимушене позбавлення батьків їхніх святих обов’язків щодо виховання власних дітей, з якими вони не впоралися. Є серед цих знедолених дітлахів і ті, хто втратив улюблених мам і тат у страшних аваріях. А скількох діток мами покинули просто в стінах пологового будинку, відмовившись від маленького дива, яке так потребувало материнської ласки й турботи. На щастя, дедалі більше сиріт знаходять для себе нових рідних. Прийомна сім’я готова взяти їх на виховання, навіть якщо в ній уже є кілька своїх дітей.

Не кожен може полюбити чужу дитину й дати їй не лише ласку, а й освіту, дбати про її здоров’я, організовувати дозвілля. Щоб стати прийомними батьками, потрібно морально дозріти й підготуватися. Зазвичай думка про те, щоб узяти дитину в родину, не виникає спонтанно. Психологи стверджують, що від моменту зародження такої прекрасної ідеї до її втілення зазвичай минає щонайменше два роки. За цей час у родині обговорюють усі деталі прийняття чужої дитини. Адже дуже важливо визначитися з віком, статтю і навіть расовою належністю. Іноді майбутні батьки хочуть бачити схожість між собою та обраною дитиною.

Особливий такт під час знайомства з новою дитиною потрібен, якщо в родині вже є свої діти. Вони теж мають бути позитивно налаштовані на зустріч зі своїм новим братиком чи сестричкою. Прийомна дитина хоче, щоб її прийняли всі, і не відчувати переваги рідних дітей.

Не всі друзі чи близькі родичі зможуть розділити цю радість із прийомною родиною й зрозуміти потребу виховувати чужу дитину. Можливо, на якийсь час доведеться призупинити стосунки з ними, щоб уберегти прийомну дитину від небажаних розмов чи косих поглядів.

Багато горя вже випало на долю малюка, який потрапив до дитячого будинку. Вирішивши зробити його щасливим, ідіть на цей крок відповідально, щоб потім обидві сторони не відчули гіркоти розчарувань.