Як стати ідеальним батьком для дитини-підлітка?

Підліток — не глина, та й ви — не скульптор. На жаль, вам не до снаги виліпити з реального сина чи доньки скульптуру «ідеальної» дитини, що втілювала б усі ваші бажання, мрії, фантазії й амбіції. У нього — зовсім інше «ідеальне Я». Ваша мета — допомагати йому змінюватися й дорослішати, зважаючи на його справжні прагнення й цілі. Допомагайте дитині робити конкретні кроки для досягнення її цілей. Це дуже важливо для самовизначення. Оскільки в підлітковому віці мета глобальна, а можливості ще трохи відстають, її «ідеал» так і може залишитися у сфері мрій про нездійсненне. Допоможіть дитині повірити у свої сили й, якщо потрібно, розробіть разом стратегію досягнення результату. Пам’ятайте, що провідна роль у цій роботі й відповідальність за неї належать дитині, а ви — лише «аксакал», здатний поділитися власним досвідом на її прохання. Підлітковий період — настільки інтенсивний етап змін у житті дитини, що він поглинає її цілком. Дайте підліткові змогу відчути безперервність життя, змін і саморозвитку, а цей етап — лише як ще одну, можливо, найскладнішу й найреальнішу сходинку до дорослого життя. Покажіть взаємозв’язок і взаємовплив дитячого життєвого досвіду (минулого), бурхливих змін (теперішнього) й самовизначення (майбутнього), адже життєвий сценарій — це результат, що поєднує в собі всі ці складники. Навчіть дитину не боятися власних помилок і ставитися до них як до, можливо, не найприємнішого досвіду для подальшого аналізу. Банальне «не помиляється лише той, хто нічого не робить» допомагає це усвідомити. Бажано показувати досвід «злетів і падінь» на прикладах із власного життя та життя інших значущих для дитини людей, а не через постійні повчання й нескінченний «розбір польотів». Зверніть увагу підлітка на те, що кожній людині притаманні внутрішня суперечливість, неоднозначність, конфлікт бажань і мотивів поведінки. Поняття добро/зло, невдаха/переможець, свобода/залежність, воля/безвілля, правда/брехня тощо іноді бувають настільки відносними, неоднозначними й мінливими, що кожна нова ситуація й у житті дорослої людини вимагає їхньої перевірки, аналізу, а іноді й повного перегляду. Тоді з ними вже легше впоратися, адже з низки унікальних і особистих проблем вони переходять до розряду універсальних. Позиція «усі через це проходять» значно менш вразлива й більш захищена, ніж позиція «я такий непослідовний». Самопізнання — прерогатива кожної людини, яка мислить і відчуває, незалежно від її віку й статусу. Пов’язані з ним почуття й емоції, що виникають уперше, — це лише відправна точка, точка відліку на цьому довгому, складному, але такому захопливому шляху. За матеріалами: http://f4ltd.com.ua.