Хочеш навчатися в гімназії — вгадай, що спільного між їжачком і молоком?

Як ви думаєте, що спільного між їжачком і молоком? Їжачок любить молоко, кажете? Відповідь неправильна, шановні батьки! І в першому класі вам точно не місце. Саме таке запитання поставили шестирічній Оленці на вступному випробуванні в одну з київських шкіл. А відповідь проста. Як пояснила розгубленій мамі педагогиня, і їжачок, і молоко… згортаються. Коротко й креативно, але як ефективно: скільки дітей можна «зрізати» чи збити з пантелику подібними завданнями. Однак навіть якщо дитині пощастить і вона сумлінно впорається з першим завданням, не факт, що наступні (розв’язування задач і прикладів, читання на швидкість) принесуть успіх. Спонукало нас написати цю статтю посилання однієї з наших форумчанок на приклади тестових завдань для конкурсного відбору під час вступу до 1 класу, розміщені на сайті одного з НВК міста Ужгорода. Приклади виявилися, на нашу думку, такими, що суперечать чинному законодавству. Нагадаймо, що торік ухвалили поправку до статті 18 Закону України «Про загальну середню освіту» (щодо запобігання дискримінації під час вступу до початкової школи), якою заборонено перевіряти знання дітей під час зарахування їх до першого класу загальноосвітніх навчальних закладів, і зроблено виняток для спеціалізованих шкіл (шкіл-інтернатів), гімназій, ліцеїв, колегіумів. Лише конкурсний відбір до спеціалізованих шкіл не повинен містити перевірки читання, лічби та письма — адже це програма 1 класу. Але майже всі такі школи й НВК порушують цей закон, тому кампанія зарахування дітей до 1 класів, яка розпочалася 1 квітня в Україні, дещо «підпільна» саме з вищезгаданих причин. Звернімося до фахівців, які кажуть: «Відповідно до наказу МОН прийом дітей до навчальних закладів здійснюється на безконкурсній основі. Тож проведення іспитів, різного роду тестувань, співбесід із метою перевірки знань дитини неприпустиме. Прийом до першого класу загальноосвітніх шкіл — це прийом документів дитини. І все. Про конкурс під час прийому до першого класу можна говорити лише тоді, коли дитина вступає до спеціалізованої школи з поглибленим вивченням окремих предметів. Але в такому разі співбесіда, яку проводять педагог і психолог, охоплює завдання для перевірки рівня загального розвитку дитини, її готовності до навчання: психічної (самостійність, уміння орієнтуватися у світі, активність, ініціатива, потреба в спілкуванні, уміння встановити контакт з однолітками та дорослими) ), інтелектуальної (розвиток фонематичного слуху, зорового сприймання, образних уявлень, спостережливості, пам’яті, уяви). Перевірка вміння читати, писати, лічити неприпустима, адже все це програмові знання 1 класу». Однак сумний досвід батьків майбутніх першокласників свідчить: теорія й практика проведення вступних співбесід суттєво відрізняються. Проаналізувавши згадані тестові завдання конкурсного відбору в ужгородському НВК, доходимо висновку, що шести завдань тесту дитина не виконає, якщо не вміє лічити до 10, трьох завдань — якщо не вміє читати. Ба більше, одне із завдань пропонує 6-річній дитині скласти звукову модель слова, а ще одне передбачає, що дитина вміє ділити слова на склади. Наведемо приклади тесту: «Скласти слова за звуками. Учитель називає звуки окремо, один за одним. Дитина уважно слухає й має сказати, яке слово вийде з цих звуків». Що це, як не перевірка вміння читати? Або пропонують розглянути малюнок і відповісти на запитання: «Скільки на ньому сонечок? Скільки метеликів? Кого більше? На скільки більше? Що потрібно зробити, щоб сонечок і метеликів стало порівну?»Дитина, яка не вміє лічити, цього завдання не виконає. Будь-який учитель початкових класів скаже вам, що ці завдання перевіряють знання дитини-першокласника, а не дошкільника. Чому ж школи відверто порушують вимоги міністерства? Причин, на думку фахівців, кілька. Насамперед учителі початкових класів недостатньо ознайомлені з Програмою розвитку дитини «Я у світі», за якою працюють дошкільні навчальні заклади, тому й влаштовують вступні іспити за добре відомою їм програмою початкової школи. Крім того, нині школи недостатньо забезпечені фахівцями — психологами, логопедами. А саме вони діагностують психологічну та інтелектуальну готовність дитини до навчання. На думку батьків, причини зовсім інші: вступне тестування — один із засобів відбору не лише розумних дітей (а це майбутні перемоги на олімпіадах, позитивні показники успішності навчання й, відповідно, високий рейтинг на ринку освітніх послуг), а й платоспроможних батьків. Що приховувати — матеріальна допомога школі, яка потерпає від недостатнього бюджетного фінансування, ніколи не завадить. Можливо, тому, приймаючи документи дитини, деякі школи просять батьків заповнити анкету, де, крім адреси й телефону, змушують відповідати на запитання про місце роботи й можливості допомогти школі. Про цю проблему ми писали на нашому сайті неодноразово: на жаль, нормальних умов держава без допомоги батьків створити не спроможна. Але потрібно пам’ятати, що допомога має бути лише добровільною — через Батьківський фонд. Фахівці з Міністерства освіти радять батькам: якщо вас непокоїть якесь питання, зверніться до керівника школи, районного (міського) управління освіти. Там працюють компетентні фахівці, які добре знають ситуацію на місці й можуть оперативно її розв’язати. І лише якщо їхня відповідь вас не задовольнить, звертайтеся до міністерства.

ПАМ’ЯТКА ¦батькам майбутніх першокласників

1. Під час вступу до школи слід подавати лише три документи: копію свідоцтва про народження, медичну довідку встановленого зразка, заяву. 2. Відсутність щеплень не може бути причиною відмови в зарахуванні до першого класу, якщо у висновку медиків зазначено, що дитина може відвідувати школу. 3. Загальноосвітня школа (не спеціалізована) не має права відмовити в зарахуванні дитини, якщо майбутній школяр мешкає в мікрорайоні школи. Аргументи на кшталт «У нас уже немає місць» не є виправданням. Школи заздалегідь знають орієнтовну кількість першокласників у своєму мікрорайоні. Облік дітей організовує районна державна адміністрація. 4. Згідно зі статтею 9 Закону «Про загальну середню освіту», гімназія — загальноосвітній навчальний заклад II–III ступенів (5–12 класи) з поглибленим вивченням окремих предметів. Ліцей — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня (9–12 класи) з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою. Колегіум — загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філолого-філософського чи культурно-естетичного профілю. Отже, навчання в гімназії починається з 5-го класу, у ліцеї та колегіумі — з 9-го класу. Але в Положенні про загальноосвітній навчальний заклад зазначено, що при кожному ліцеї чи гімназії можуть бути відкриті початкові класи — як звичайні, так і спеціалізовані. І лише до спеціалізованих дозволено конкурсний відбір учнів (але без перевірки знань). 5. За Законом «Про загальну середню освіту» в класі не може навчатися понад 30 учнів. Під час написання статті використано матеріали із сайтів http://direktor.at.ua та http://www.umoloda.kiev.ua.