Гельмінтоз: міфи та реальність

Ця тема за останні роки вже набила оскому. Одні стверджують, що гельмінти й паразити просто кишать в організмі. Інші категорично заперечують, залишаючи таке «право» лише дітям і тваринам. Хто має рацію — спробуємо розібратися.

Що таке паразити

Це багатоклітинні організми, які пристосувалися жити й розмножуватися всередині інших організмів — відповідно, за їхній рахунок. Тому припустити наявність паразитів в організмі можна за деякими специфічними ознаками: за рівнем гігієнічних навичок, нестачею певних компонентів їжі, які паразити використовують для свого розвитку й розмноження, надлишком токсинів, що утворюються внаслідок їхньої життєдіяльності.

Скільки паразитів у довкіллі

За статистикою, в організмі людини, подобається їй це чи ні, може співіснувати близько 150 видів паразитів. Дані 80-х років свідчать, що на території України зареєстровано близько 30 видів, однак вільне пересування й безвідповідальний туризм значно розширюють різноманіття паразитів. Утім навіть цих 30 достатньо, якщо врахувати транзитні форми. Наприклад, у кишечнику людини живе лише людська аскарида, а аскарида свині, коня та інших тварин у кишечнику не утримується й виводиться природним шляхом. Щоправда, пройшовши міграцію організмом і «дорогою» пошкодивши печінку та легені.

Основні шляхи потрапляння в організм

Кожен паразит має свої улюблені шляхи потрапляння в організм, але проникати вони можуть лише через систему бар’єрних органів: з їжею та напоями — через шлунково-кишковий тракт, із вдихуваним повітрям — через органи дихання (на частинках пилу), через шкіру, через органи сечостатевої системи, слизову оболонку ока. Деяких переносять кровосисні комахи. Деякі можуть проникати з кров’ю під час вагітності, спричиняючи внутрішньоутробне зараження й носійство паразитів ще в утробі матері — і проблеми від народження. Шляхів і можливостей потрапляння паразитів багато. Вони їх удосконалюють, адже єдина можливість розмножитися — потрапити в організм хазяїна, який і годуватиме їх, і захищатиме від агресорів, зокрема й від агресивних чинників довкілля.

Рівень гігієнічних знань — бар’єр для паразитів

Практично будь-який продукт тваринного чи рослинного походження, а також напої можуть бути небезпечними з погляду зараження паразитами. Паразити живуть у тваринах, а з їхніми виділеннями потрапляють у довкілля й заражають продукти та воду. Якщо продукти спеціально не обробляти — вони несуть у собі небезпеку. Зменшити ймовірність потрапляння паразитів в організм допомагає ретельне миття рук з милом після повернення з вулиці, а також безпосередньо перед їжею.

Частинки калу (з яйцями паразитів) можуть бути на дверних ручках. Дослідження поручнів метрополітену в США показали, що, попри щоденну дезінфекцію, надвечір із поручнів висівається кишкова паличка. На скількох поручнях і дверних ручках залишила свій слід неохайна людина, статистика замовчує. Як часто дезінфікують поручні в нашому транспорті, статистика теж поки мовчить. Де ще їх можна зустріти — на пультах керування, комп’ютерних мишках, будь-де. У будь-якому місці, безпосередньо з їжею не пов’язаному, але звідки можливий контакт з їжею.

Як захистити себе від паразитів

Деякі паразити гинуть під час тривалого заморожування. Однак для боротьби з ними потрібні потужний холодильник і роки очікування. Деякі паразити гинуть під час нагрівання до 60 °С, майже всі — коли воду доводять до кипіння, тобто продукт нагрівається до 100 °С, а всі — під час кип’ятіння впродовж 30–40 хвилин. Тому один зі шляхів боротьби — достатня термічна обробка продуктів. Статистика свідчить, що не всі паразити, які потрапили в організм, паразитуватимуть у ньому. Коли вони потрапляють в організм, починає працювати неспецифічний імунітет. Один із чинників захисту — забезпеченість організму вітаміном А. За гіповітамінозу А в організмі розвивається понад 95% паразитів, що потрапили, а за нормальної забезпеченості — трохи більше 20%. А якщо дотримуватися інших гігієнічних рекомендацій і за невеликої інвазії, носійство може й не виникнути. Забезпечити організм вітаміном А можна завдяки регулярному вживанню свіжовичавлених соків із моркви, буряка, гарбуза. Допоможе й сезонне вживання помідорів, абрикосів, персиків, обліпихи.

Які продукти стають небезпечними

Злегка обсмажені м’ясо й риба, біфштекс і печінка «з кров’ю», рибна юшка-п’ятихвилинка, яєчня (якщо яйця не були вимиті), копченості, соління, сирі овочі та фрукти в салатах, листова зелень. Список чималий, але не остаточний. Напої також можуть заразити споживача. Вживаючи їх, потрібно бути впевненим, що у виробничому циклі виключене безпосереднє втручання людини.

Як зробити продукти безпечнішими

Усі продукти потрібно поділити на кілька категорій.

Перша — м’ясо, риба, більшість овочів, для яких потрібна тривала (від 30–40 хвилин) теплова обробка за температури 100 °С. Ця група продуктів після теплової обробки стане безпечною, оскільки паразити, які потенційно в них є, будуть знищені.

Друга — зелень, овочі, ягоди, фрукти, які взагалі не піддаються тепловій обробці або обробляються короткочасно. Їх можна зробити безпечними, обробивши озоном. Побутовий озонатор дає змогу за кілька хвилин знищити в цих продуктах не лише яйця гельмінтів і найпростіших, а й мікроорганізми та навіть віруси. І ця найбільша й найнебезпечніша група продуктів стане безпечною.

Третя — хліб, кондитерські, хлібобулочні вироби тощо. Їх потрібно купувати у фабричній упаковці, але й такий метод не дає 100% гарантії.

Ознаки потрапляння паразитів

Зазвичай, потрапивши в організм, вони спричиняють запальний процес. Коли паразити потрапляють через кишечник, що буває найчастіше, їхня наявність маскується під харчове отруєння. А тривале носійство — під дисбактеріоз, хронічні запальні процеси органів травного тракту. Якщо вони потрапляють через шкіру — виникає місцевий запальний процес, що супроводжується свербежем і нагадує алергічну реакцію тощо. Особливо підозрілі «харчові отруєння», які виникли після вживання зовні доброякісних продуктів. Коли паразити потрапляють через органи дихання — аж до проявів бронхіту з астматичним компонентом або бронхіальної астми.

Поглинаючи частину їжі, паразити спричиняють дефіцит багатьох компонентів в організмі. У результаті розвивається нестача багатьох вітамінів, мікроелементів, білків. І з’являється теза, що сучасні продукти не можуть повноцінно забезпечити організм необхідними компонентами, у них бракує вітамінів тощо. А прояви гіповітамінозу, авітамінозу на тлі повноцінного харчування — часта ознака хронічного носійства паразитів.

По-друге, виділяючи продукти життєдіяльності, гельмінти й найпростіші отруюють організм і спричиняють зниження життєдіяльності та працездатності — загальну слабкість, підвищену втомлюваність, дратівливість, головний біль тощо. У дітей інтоксикація додатково проявляється зниженням успішності в навчанні, нездатністю зосередитися на виконанні завдань, блідістю шкіри, відставанням у рості й розвитку, зниженням або спотворенням (любов до солодкого) апетиту, синцями під очима. Інтоксикація призводить до порушення функцій печінки, підвищеного розпаду білків, і носії паразитів мають астенічніший вигляд, оскільки не можуть наростити значну м’язову масу. Цьому сприяє й подразнення нервової системи токсинами паразитів. Багаторічне носійство супроводжується підвищенням артеріального тиску з розвитком гіпертонії, міокардіодистрофії.

По-третє, безпосередня дія токсинів на кишечник призводить до зниження кислотності шлункового соку, кількості жовчі та інших травних соків. Порушується процес травлення, і ще більше зростає частка їжі, яку поглинають паразити.

По-четверте, зниження можливостей травної системи сприяє активізації в кишечнику патогенних бактерій, і частка їжі, що дістається людині, зменшується ще більше. У такої людини нерегулярне випорожнення (схильність до проносів або закрепів), здуття живота, бурчання, колькоподібний біль тощо. Саме під ці прояви дисбактеріозу кишечника найчастіше й маскуються глистяні та паразитарні інвазії.

По-п’яте, надлишок токсинів у крові змушує організм перебудовувати обмінні процеси. У результаті змінюється активність як нервової, так і нерозривно пов’язаної з нею ендокринної системи. Змінюється й гормональний фон. Коли тваринам згодовували розтертих паразитів, виявляли кісти в щитоподібній залозі, надниркових залозах, яєчниках. Багатьом знайома картина? Розвивається вузловий токсичний зоб, полікістоз яєчників із розвитком вторинного безпліддя, гіпотонія (зниження артеріального тиску). Якщо згодовування відбувалося на тлі вагітності, вона переривалася на будь-якому терміні або плід розсмоктувався. Через ці токсичні процеси вагітність може не наставати. Причиною може бути й проблема з боку батька — сперматозоїди втрачають рухливість і життєздатність.

По-шосте, перевантаження організму токсинами паразитів сприяє не лише розвитку запальних захворювань, а й раку. Академік Д. Яблоков свого часу визнавав опісторхоз «ложем для раку».

Як виявити паразитів

Спочатку потрібно з’ясувати, які паразити є в організмі. Для цього в слаборозвинених країнах і далі використовують мікроскопію калу. Зазвичай матеріал для аналізу збирає не фахівець, який знає макроскопічні ознаки наявності паразитів у калі та може потім підтвердити їх мікроскопічним дослідженням, а сам пацієнт або його родичі. Кал надходить на дослідження вже холодним, досліджується не одразу, тому в такому аналізі навряд чи щось знайдуть. І статистика (близько 5%) це підтверджує, показуючи рівень підготовки фахівців. Водночас під час цільового дослідження в людей, які страждають на хронічні захворювання травної системи, у 70% виявляють збудників глистяних або паразитарних інвазій.

Прогресивнішим методом дослідження є виявлення специфічних антитіл до паразитів. Однак таке дослідження коштує дорого. Найоптимальнішим скринінговим методом може бути виявлення паразитів біорезонансним методом за специфічними частотами. Так можна виявити навіть невелику кількість паразитів, а також тих, хто колись паразитував у цьому організмі.

Як розумно позбуватися паразитів

Позбуваючись паразитів, потрібно дотримуватися принципу розумної достатності. З одного боку, необхідно зважати на шкоду постійного носійства паразитів. З іншого — на потенційну шкоду протипаразитарних засобів. З огляду на викладене, лікування не має бути важчим і небезпечнішим за хворобу. У будь-якому разі — чи це будуть сильнодійні синтетичні препарати, які за короткий час убивають паразитів, але водночас значно перевантажують видільну систему організму й погіршують загальний стан, чи натуральні засоби, що поступово руйнують паразитів і дають організму змогу поступово впоратися з продуктами їхнього розпаду, — необхідна підтримувальна терапія. Вона має складатися із засобів із жовчогінною, сечогінною дією, сорбентів, гепатопротекторів.

Засоби проти глистів, що діють м’яко

Один із найпростіших способів — морква. Коренеплоди натирають на дрібній тертці, змішують зі сметаною і вживають по 200–300 г уранці натщесерце. Застосовують кілька днів поспіль. Якщо паразити й не загинуть, морква очистить кишечник від калових завалів. Протягом цих самих підготовчих днів доцільно перейти на харчування 4–5 разів на добу невеликими порціями, переважно вегетаріанське, з термічно обробленими або квашеними овочами й фруктами, а також натуральними кисломолочними продуктами.

Якщо ви цього ще не робили — саме час це зробити. Мотиватор — наявність хронічного запального процесу в будь-якому відділі травної системи, тобто хронічний гастрит, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунка або дванадцятипалої кишки, панкреатит, ентероколіт, холецистит, гепатит тощо. Своєчасне лікування запобігатиме «сезонному» загостренню цих захворювань.

А далі проводьте профілактичні курси взимку (після завершення найнебезпечнішого, літньо-осіннього, періоду) або після того, як стихнуть прояви харчових отруєнь.