Час творити

Дитинство – благодатна пора постійної та всеосяжної творчості. Жодних комплексів, жодних сумнівів, кожен – сам собі геній! Більшість дітей до одинадцяти років перестають малювати, продовжують лише найобдарованіші. Насправді на цю безпосередню дитячу творчість, – таку вільну, барвисту, радісну, – відведено дуже мало часу. Тому так важливо не проґавити цю щедру пору.

З чого почати?

З комфорту! Вашій дитині має бути комфортно творити. Облаштуйте робоче місце так, щоб малюкові було зручно сидіти, приємно малювати чи ліпити. Дитина має почуватися вільно, не боятися щось забруднити чи зіпсувати, тож застеліть її стіл газетами або клейонкою. Дехто просто прикріплює до стін великі аркуші паперу, – щоб надовго вистачило і не було спокуси малювати на шпалерах.

Дітям у 2-4 роки зручно малювати не звичайними кольоровими олівцями, а дуже товстими (маленьким пальчикам легше їх тримати) або ж крейдою. Малювати можна на столі, на підлозі, на стіні чи шафі (якщо там прикріплено великий аркуш паперу або картону). Можна придбати «офісну» підставку із затискачем для паперу або ж використати тонку фанеру й прищіпки для білизни – і розташовуватися там, де застане натхнення.

Матеріали мають бути такими, щоб процес творчості був легким і приємним. Не раз доводилося бачити, як малюк мучиться з твердими олівцями, такою ж дряпучою крейдою, неякісним пензликом чи сухими фарбами. Тому передумовою будь-якої творчості є якісні матеріали. Коли я почала займатися розвитком своєї дитини, величезну кількість порад я почерпнула на порталі дитячої творчості та розвитку дитини usmishka.com, там ми знайомилися і з малюванням, і з розмальовками, і з орігамі.

Фарби, пензлі, пластилін

Найчастіше батьки купують дітям кольорові олівці. На жаль, більшість із них дуже тверді, треба сильно натискати, щоб лінія виходила хоч трохи яскравішою. Лише олівці відомих фірм досить м’які, дають яскраву оксамитову лінію й без сильного натиску. Але малюкам набагато зручніше малювати крейдою, ніж олівцями. Придбайте кольорову крейду для малювання на асфальті й кладіть коробочку з нею до кишені, коли виходите на прогулянку. Не пошкодуєте, якщо придбаєте м’яку крейду-фарбу. Дітям дуже подобаються її яскраві, соковиті кольори. А от воскову крейду дошкільнятам краще не давати: вона дуже тверда й знадобиться трохи пізніше, коли дитина опанує ази техніки й захоче освоювати інші методи, наприклад поєднувати воскову крейду з аквареллю.

Небагато художників працюють акварельними фарбами, бо це складно, вони переважно обирають олійні, акрилові, темперні фарби. То чому ж ми найчастіше купуємо дітям саме акварель? Малювати аквареллю цікаво й приємно, але коли є досвід. Для початку краще підійдуть гуашеві фарби. Для малювання вони мають бути трохи рідшими, ніж у баночках, тож слід набирати певну кількість потрібної фарби (наприклад, на одноразову пластикову тарілку) і розводити водою до густоти рідкої сметани.

Не купуйте наборів пензлів, для початку вистачить двох: товстого (№10) і тонкого (№3). Якісні синтетичні пензлі для маленького художника не гірші, а навіть кращі за натуральні, вони довше прослужать. До речі, під час малювання не можна залишати пензлик у воді: він псується. Купуючи кольоровий папір, обирайте найякісніший, найяскравіший. А обираючи дитячі ножиці (вони завжди мають заокруглені кінчики), перевірте, чи справді вони добре ріжуть.

У продажу є твердий і м’який пластилін. Твердий – це той традиційний, який випускали і 30, і 40 років тому, з нього добре ліпити зайчиків-ведмедиків. От тільки малюкові треба допомогти його розминати. М’який пластилін має яскраві кольори, він дуже пластичний, із нього легко щось виліпити, зате фігурки нестійкі, падають.

Олівцями, крейдою та фломастерами можна малювати на різному, навіть газетному папері. А для малювання фарбами потрібен альбом зі щільним (а не ксероксним) папером.

Починаємо творити!

Спочатку малюк може ліпити, клеїти чи малювати лише разом із дорослими, а згодом – під їхнім наглядом. Почніть з елементарного: покажіть, як тримати олівець, як проводити лінії. Не комплексуйте, що не вмієте малювати! Для малюка намальоване вами сонечко – найбільший шедевр світового мистецтва.

Важливо знати, що дитина сприймає світ дещо інакше, ніж дорослі. Тому ніколи не створить цілком реалістичну (на наш погляд) картину. Не сваріть за те, що намальована курочка зовсім не схожа на пташку, бо дитина замкнеться, образиться. Краще сказати: «У курочки три ніжки, а має бути дві, може, одну зітремо – і буде як справжня.

Завжди хваліть дитину, підбадьорюйте, заохочуйте завершити роботу. Найкращий малюнок (у рамці!) чи пластилінову фігурку розмістіть на видному місці, покажіть гостям. Серйозно ставтеся до творчості вашої дитини, зберігайте роботи.

Творіть разом, творіть усюди. Викладайте мозаїку з камінців на землі, малюйте на піску, використовуйте всі підручні матеріали. Дайте волю уяві, фантазії. Нехай буде те, чого у світі не буває. Бо лише в дитинстві є помаранчевий собака, зелене небо, велетенські квіти. А потім такого вже не буде. Не проґавте!