Можливі ускладнення під час пологів: що варто знати майбутнім батькам

Шлях до здійснення мрії про народження здорової дитини складається з багатьох кроків майбутніх батьків і медиків назустріч одне одному. Велика відповідальність лежить не лише на лікарях, які мають сумлінно виконувати свої обов’язки, а й на родинах, що чекають на народження малюка. Кожен необдуманий вчинок, відмова від запропонованого обстеження чи лікування може зашкодити ще не народженій дитині, яка в утробі не може поскаржитися й захиститися! Тому я розповім про можливі ускладнення під час пологів і в післяпологовому періоді.
Одне з частих ускладнень — передчасне відходження навколоплідних вод. Плід в утробі матері перебуває у водному середовищі, що є найкращим варіантом для захисту й розвитку майбутньої дитини. Плідний міхур, у якому якраз і перебуває дитина в рідині, герметичний і надійно захищає плід від інфекції та впливу зовнішнього середовища. Крім того, під час переймів, коли розкривається шийка матки, плідний міхур, як клин, входить між краями шийки матки й розсуває їх, сприяючи нормальному перебігу першого періоду пологів. Зазвичай плідний міхур розривається сам, коли шийка матки достатньо розкрилася. Дитина от-от народиться, і в його захисних функціях уже немає потреби. Але буває, що цілісність плідного міхура порушується раніше, до початку пологової діяльності. У вагітної жінки відходять води без будь-яких больових відчуттів і за чудового самопочуття. У такому разі треба негайно звернутися до лікарні. Адже бар’єр для проникнення інфекції порушено, що може призвести до виникнення інфекційного процесу як у матері, так і в плода. Лікар у цьому разі обмежений у часі, щоб успішно розв’язати ситуацію. У середньому за відсутності плідного міхура впродовж 10—12 годин ризик виникнення запального процесу настільки високий, що акушер змушений призначати антибактеріальні препарати. Тому кожна година, яку жінка просиділа вдома, не звертаючись по допомогу, — велика втрата. Крім того, відсутність функції клина під час розкриття шийки матки призводить до подовження цього процесу й нерідко спричиняє слабкість пологової діяльності.
Слабкість пологової діяльності виникає з багатьох причин і характеризується послабленням переймів або потуг. Це призводить до сповільнення чи навіть припинення розкриття шийки матки та просування плода пологовими шляхами. Тривале стояння голівки призводить до порушення обміну речовин у дитини, зниження її адаптаційних можливостей. Це ускладнення пологів лікують введенням препаратів, які посилюють скоротливу діяльність матки. Якщо медикаментозне посилення пологової діяльності неефективне, виконують операцію кесаревого розтину. Слабкість пологової діяльності небезпечна ще й тим, що навіть після народження дитини та посліду матка може не скоротитися, що призведе до масивної кровотечі після пологів.
Акушерські післяпологові кровотечі — одне з найнебезпечніших ускладнень післяпологового періоду. Якщо за перелічених ускладнень лікар має на роздуми й вибір тактики години, то за кровотечі рахунок іде на хвилини й навіть секунди. Правильно оцінити причину кровотечі, обрати метод її зупинки й призначити адекватне лікування, виконати оперативне втручання, розрахувати дози препаратів за обсягом утраченої крові та вагою породіллі треба за 3—5 хвилин. Іноді за масивних кровотеч не залишається нічого іншого, як видалити матку. Для запобігання цьому ускладненню в пологовій залі є набір медикаментів невідкладної допомоги при кровотечах. Також практикується попередня індивідуальна заготівля препаратів донорської крові для вагітної. Швидка зупинка кровотечі, невеликий обсяг крововтрати та відповідне її відновлення дають досить позитивний результат і мають мінімальні наслідки.
Невідповідність розмірів таза й голівки плода майже завжди призводить до операції кесаревого розтину. Під час постановки на облік із вагітності та під час надходження на пологи жінці спеціальним інструментом вимірюють розміри таза, за якими судять, чи зможе дитина народитися природними пологовими шляхами. Але невідповідність розмірів таза й голівки визначають лише під час пологів. Відомо, що жінки з нормальними розмірами таза не змогли народити невеликих дітей, і навпаки — жінки з 1—3 ступенем звуження таза народжували дітей навіть понад 4 кілограми. Це залежить від дуже багатьох чинників, за якими акушер стежить під час пологів.
Окремо хочеться розповісти про операцію кесаревого розтину. Цю операцію людство знало з давніх-давен. Існує легенда, що Юлія Цезаря дістали з матки помираючої матері. Саме тому ця операція так і називається. У давнину її застосовували лише до мертвих або помираючих жінок, щоб урятувати дитину.
Нині показання до такої операції значно ширші. Їх визначено наказами Міністерства охорони здоров’я. Показання до оперативного розродження поділяють на три великі групи: з боку матері, з боку дитини та поєднані показання. Але в жодному з наказів немає такого показання, як бажання жінки зробити цю операцію. Вагітні жінки часто ображалися на мене за відмову виконати кесарів розтин лише на їхнє бажання. Так, лікареві зручніше за 40—45 хвилин зробити операцію, ніж просидіти з жінкою 10—12 годин. Але, знаючи аргументи проти кесаревого розтину (збільшення відсотка онкозахворювань прооперованої матки, зниження адаптаційних можливостей дитини після швидкого переходу з рідини в повітря та інші), лікарі намагаються зробити все, щоб дитина з’явилася на світ природним шляхом.
Отже, короткий огляд акушерської науки завершено. Дуже сподіваюся, що моя розповідь про складники щасливого, бажаного й безпечного материнства буде цікавою і, головне, корисною для дівчат і юнаків — майбутніх турботливих мам і тат.

