Рухливі ігри на вулиці

Чудова погода дає змогу гуляти хоч цілий день, проте хочеться, щоб дитяче дозвілля було водночас активним і цікавим. Пропонуємо добірку ігор, які допоможуть захопити дітей.
Підсічка
У центрі кола стає ведучий. У його руках мотузка, на кінці якої підвішено мішечок із піском. Ведучий обертає мотузку так, що мішечок ковзає по землі. Гравці підстрибують над мотузкою. Хто зачепить мотузку, той замінює ведучого.
Спритна акула
Вихователь поділяє учасників гри на групи, даючи їм назви риб. “Акула” розташовується в центрі кола ігрового поля, “риби” – у своїх колах на краю ігрового поля. Вихователь голосно називає одну або кілька назв риб, які починають бігати навколо “акули”. За сигналом вихователя “акула” намагається впіймати “риб”, що плавають навколо. “Риби”, яких торкнулася “акула”, перетворюються на “акул” і допомагають ловити інших гравців. Гра триває доти, доки всі “риби” не стануть “акулами”. Перемагають гравці, які впіймали найбільше “риб”.
Кіт і миші
У кутку майданчика креслять “дім кота”. З гравців обирають “кота”, решта – “польові миші”, які розміщуються по краях майданчика в “нірках”. Ведучий каже: “Мишки, мишки, виходьте! Побігайте, потанцюйте, виходьте швидше, спить вусатий кіт – злодій!”. Мишки вибігають із нірки й пританцьовують зі словами: “Та-та-та, не боїмося ми кота!”. За сигналом “кіт іде!” – усі “мишки” завмирають на місці без руху. “Кіт” крадеться до них; хто ворухнеться, того забирає до себе в дім. За командою “Кіт пішов” – “мишки” починають бігати. Повторюють 2-3 рази, потім “кота” змінюють. Перемагає той, кого жодного разу не впіймали і хто виявив витримку та кмітливість.
М’яч сусідові
Гравці стають у коло на відстані витягнутих рук. У 2-х гравців, які стоять на протилежних боках кола, – по волейбольному м’ячу. За сигналом обидва гравці передають м’яч сусідові праворуч або ліворуч, по колу, в одному напрямку, щоб один м’яч ніби наздоганяв інший. Програє гравець, у якого опинилося 2 м’ячі. Потім м’ячі передають гравцям, які стоять на протилежних боках кола, і гра починається спочатку.
Заєць і мисливець
З-поміж гравців обирають мисливця та безхатнього зайця. Решта гравців – зайці, креслять собі коло й стають усередину. Безхатній заєць тікає, а мисливець його наздоганяє. Заєць може врятуватися від мисливця, забігши в будь-яке коло, тоді заєць, що стояв у колі, мусить одразу тікати, бо він стає безхатнім і мисливець полюватиме на нього. Щойно мисливець упіймає зайця, він сам стає зайцем, а колишній заєць – мисливцем.
Британський бульдог
Діти призначають двох ловців («бульдогів»). «Бульдоги» стоять з одного боку майданчика, а всі інші – з протилежного. За сигналом одного з «бульдогів» усі гравці мають перебігти на інший бік. Але так, щоб гравця не впіймали бульдоги. Той, кого впіймають, стає ловцем. Гра триває доти, доки всі бігуни не перетворяться на «бульдогів».
Вище від землі
Перед грою діти обирають територію, за межі якої не можна вибігати. Потім обирають одного ловця. Він починає ловити гравців, які тікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (стати на лавку чи камінь). У такому положенні ловець не має права їх осалити. Ловцеві заборонено чатувати на гравця, а решта не повинні залишатися з піднятими ногами довше ніж 20-30 секунд. Якщо ловець наздожене гравця, вони міняються ролями.
Сардини
Обирають одного гравця, який іде ховатися, тоді як решта заплющують очі й рахують до 30. Потім гравці по одному йдуть шукати того, хто сховався. Хто знайшов схованку – теж залишається в ній. Мета цієї гри: якнайшвидше знайти гравця, що сховався. Той гравець, який останнім знаходить місце, де ховаються всі інші, іде ховатися першим.
Утримай кульку
Діти поділяються на пари. Для кожної пари креслять коло діаметром 1м. Гравці стають у це коло, їм дають повітряну кульку. Вони мають, не виходячи з кола, дмухати на кульку так, щоб вона піднімалася й опускалася над ними й не вилітала за межі їхнього кола. Не можна «поправляти» траєкторію польоту кульки руками. Виграє та пара, яка зможе протриматися найдовше.
Горобчики
Заздалегідь на асфальті крейдою креслять коло. У центрі кола стоїть ведучий – «ворона». За колом стоять усі гравці, які є «горобцями». Вони застрибують у коло й стрибають усередині нього. Потім так само з нього вистрибують. «Ворона» намагається впіймати «горобчика», коли той скаче всередині кола. Якщо «горобчика» таки впіймали, він стає ведучим і гра починається спочатку.
Слухай сигнал
Діти йдуть колоною по одному. Ведучий подає заздалегідь обумовлені сигнали – звукові (плескаючи в долоні). Наприклад: коли ведучий плескає в долоні один раз, діти біжать, коли плескає двічі – діти сідають, коли тричі – діти йдуть.
Вакансії для мам у декреті можна переглянути тут


