Як сформувати в дитини корисні звички
1. Починати працювати над виробленням корисних звичок у дітей варто якомога раніше. Наприклад, привчати малюка самостійно засинати у власному ліжечку без вагань найкраще ще до того, як йому виповниться рік. Згодом доречно привчати його щоразу мити руки перед їжею, прибирати іграшки після гри та перед сном, а трохи пізніше – навчати ввічливих слів, таких як «дякую», «будь ласка», першим вітатися на вулиці, у магазині зі старшими… Коли малюк підросте – поступатися місцем літнім людям у транспорті, допомагати старим і немічним, дотримувати обіцянок тощо.
Що раніше взятися за те, щоб якась навичка ввійшла у звичку, виконувалася автоматично, то швидших і кращих результатів можна досягти.
2. Звичка легше засвоїться, якщо дорослий подаватиме приклад для наслідування. Важко привчити малюка мити руки, повернувшись з вулиці, чистити зуби вранці та ввечері, не показавши, як ви самі це робите, а лише розповідаючи, що так робити правильно. Дії запам’ятовуються набагато краще, ніж слова!
3. Звичку не можна сформувати дресируванням, це має бути свідома навичка, а не рефлекс.
Слід привчати дітей самостійно, без нагадування не просто мити руки, а й розуміти, навіщо це важливо робити, а саме усвідомлення того, що зробив усе правильно, має приносити їм задоволення. Саме тому обов’язково розкажіть дітям, чому варто бути ввічливими, охайними, виявляти турботу й повагу до інших. А за всі добре виконані дії частіше хваліть, щоб дитині було приємно так тішити батьків.
4. Прийміть думку, що ніщо не дається просто – щоб навичка закріпилася, її потрібно повторювати безліч разів, удосконалюючи й відшліфовуючи. Не поспішайте й не шкодуйте на це часу – зрештою, виховання – це справді тривала справа.
5. Набуття звички не коштує дитині майже жодних зусиль, проте вимагає надзвичайних зусиль від її батьків. І це справді так. Просто ці зусилля цілком виправдані й варті старань. Доведені до автоматизму процеси вивільняють час для творчості, вдосконалення та розвитку. До того ж кожна корисна звичка – це і є вдосконалення та добре виховання. Коли ви зрозумієте, що ваші діти здатні чинити правильно без ваших нагадувань і вказівок, тоді ви зможете бути певні, що виховали їх правильно!