Підліток бреше: як батькам правильно реагувати

«Мій шістнадцятирічний син постійно мені бреше, — скаржиться одна мама. — Він бреше про домашнє завдання, про те, що їв на обід, чи почистив зуби. Він так само прибріхує, щоб показати себе з кращого боку.

Уже дійшло до того, що я не вірю жодному його слову. Він зовсім не погана дитина, але я не розумію, чому він бреше, адже сказати правду набагато легше. Що мені робити?». І такі скарги — не рідкість. Упоратися з брехнею в підлітковому віці — непросте завдання для батьків.

Психологи кажуть, що діти брешуть із багатьох причин: щоб замести сліди своїх негативних учинків; ухилитися від того, чого їм не хочеться робити; щоб наслідувати однолітків. Іноді вони брешуть, щоб захистити інших. Вони можуть послатися на «поганий зв’язок», коли розмовляють телефоном із кимось із родичів, не бажаючи зізнатися: «Я не хочу з тобою розмовляти». Вони можуть так учинити, щоб не образити співрозмовника. Їм легше збрехати, ніж сказати правду.

Деякі підлітки звикли говорити напівправду або все перебільшувати. Можливо, вони вважають, що так зможуть отримати бажане чи викрутитися з делікатної ситуації. Як і більшість дорослих, діти можуть брехати, бо часом правда здається їм недостатньо цікавою. Це їхній спосіб привернути увагу, зробити себе важливішими чи привабливішими в очах оточення, отримати підтримку — або ж вони просто не вміють розв’язувати проблеми.

Брехня про ризиковану чи небезпечну поведінку

Дуже важливо вміти відрізняти брехню, за якою приховується вживання тютюну, алкоголю, наркотиків чи ризикована поведінка, від повсякденної брехні, яка вже стала для підлітка звичкою. Пам’ятайте, що брехню, яка приховує небезпечну поведінку чи протизаконні вчинки, треба припиняти негайно. Якщо ваша дитина бреше про такі небезпечні речі, як уживання наркотиків, алкоголю чи крадіжки, вам може знадобитися стороння допомога.

Чому дитина дозволяє собі брехати?

Підлітковий вік — складний період, коли підлітки хочуть вписатися в компанію друзів, відчувають, що їх постійно в чомусь обмежують, хочуть здаватися сильними, хоча ще досить слабкі. Підліткам важко. Для декого з них брехня — легкий спосіб позбутися стресу. Дослідження показують, що невелика брехня допустима, але з хронічною нечесністю та перебільшеннями треба боротися, щоправда, найімовірніше, не так, як ви думаєте.

Багато батьків вважають, що брехня — це моральна проблема, але якщо ваша дитина збрехала, то читання нотацій про те, чому брехати погано, навряд чи змінить її поведінку. Здебільшого діти просто не слухають наших порад. Якщо ви бачите, що дитина постійно бреше, треба щось робити. Поговоріть із нею відверто, спробуйте з’ясувати, яку проблему вона намагається розв’язати. Вона хоче уникнути неприємностей? Вважає, що краще збрехати, ніж когось образити? Вірить, що брехня допоможе знайти чи втримати друзів? Коли дитина відповідатиме, дуже уважно слухайте її слова.

Якщо дитина бреше, щоб уникнути неприємностей

Більшість дітей брешуть, бо вважають, що в цю мить це найкраще рішення. Коли ви зрозумієте, якої мети ваша дитина хоче досягти своєю брехнею, зможете допомогти їй знайти іншу, конструктивнішу й ефективнішу стратегію розв’язання проблеми. Якщо дитина збрехала, щоб уникнути неприємностей, наприклад, сказала, що винесла сміття, хоча це не так, поясніть їй, що у вашому домі діють певні правила й існують наслідки їх порушення. Нагадайте дитині, що вона не зобов’язана любити правила, але має їх дотримуватися заради спільного блага родини, а отже, і заради власного блага. Також поясніть їй, що якщо вона порушить правила й збреше про це, то на неї чекатиме покарання ще й за брехню. Якщо ж за брехнею дитини стоїть проблема стосунків із другом чи однолітками, допоможіть їй зрозуміти причини такої ситуації та разом подумайте про можливі рішення.

Перебільшення та брехня заради брехні

Якщо ваша дитина бреше не для того, щоб уникнути неприємностей, вам доведеться копнути глибше, щоб дізнатися, що відбувається. Скажіть своєму підліткові так: «Ми помітили, що ти часто кажеш неправду про дивовижні речі. Наприклад, коли я спитала, де мій телефон, ти сказав, що не знаєш, але потім я знайшла його у твоїй кімнаті. У тебе не було б жодних неприємностей, якби ти не збрехав. Можеш пояснити, чому ти так учинив?». Якщо ваша дитина перебільшує історію, запитайте її: «Мені подобалася твоя історія, але потім ти почав вигадувати щось нереальне. Можеш пояснити, навіщо ти так перебільшуєш події?».

Можливо, ви не дочекаєтеся відповіді. Для деяких підлітків знизування плечима — найкраща відповідь. Але якщо ви порушите питання брехні без лекцій і нотацій, то дасте дитині зрозуміти, що брехня не допоможе їй отримати бажане. І вона знатиме, що вам відомо про її нечесність.

Діти часто не розуміють, що брехнею можна образити. Нагадуйте їм, що брехати неприпустимо. Поговоріть із ними про чесність та обман, запитайте, чому вони вирішили збрехати. І пам’ятайте: ви маєте зосередитися на проблемі, яку намагається розв’язати ваша дитина, і лише в останню чергу — на моральному аспекті брехні. Можливо, ви не зможете повністю відучити дитину брехати, але принаймні вона знатиме, що в неї є й інші варіанти, а також ваша підтримка й розуміння.

Джерело: http://childdevelop.com. ua