10 правил інтернет-безпеки дітей: що мають знати батьки
Дослідження, проведене Інститутом соціології НАН України, показало: 76% батьків не знають, які сайти відвідують їхні діти. А ви знаєте?
1. Встановіть сімейні правила користування інтернетом
Зважаючи на вік дитини, встановіть для неї кілька чітких правил, які передбачають розклад, спосіб підключення і час користування інтернетом. Дитина має розуміти, що ви їй довіряєте, а ці правила потрібні лише для її безпеки в інтернеті, а не тому, що ви її караєте. Що більше заборон – то сильніше дитині хочеться їх порушити, тому потрібна довірлива розмова, де ви спілкуватиметеся на рівних і покажете повагу до самостійності дитини.
2. Будьте в курсі: цікавтеся тим, чим дитина займається в мережі
Дізнайтеся, які потреби в інтернеті має дитина, які ресурси вона відвідує. Для цього станьте інтернет-користувачем і «подружіться» зі своєю дитиною в соціальних мережах, знайдіть спільні інтереси в мережі.
Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона дізналася з інтернету. Але спочатку розповідайте, що важливого й корисного Ви робите за його допомогою самі. Разом з дитиною знаходьте в інтернеті відповіді на запитання, які її цікавлять. Покажіть їй, скільки цікавого й корисного можна знайти в мережі. Але, показуючи дитині багатогранність інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього.
3. Навчіть дитину обережності в інтернеті та виховуйте відповідальність за розголошення особистої й конфіденційної інформації
Анонімність – найкращий спосіб захисту в мережі. Під час спілкування через інтернет завжди треба використовувати нікнейми (прізвиська) і не можна вказувати справжнє ім’я, вік та адресу. Разом із дитиною придумайте їй нікнейм для мережевих ігор тощо, щоб у ньому не було особистої інформації, і безпечний пароль, який важко зламати. Поясніть, що особисту інформацію можуть використати проти неї, тому треба бути обережною.
Тож не можна викладати в інтернеті інформацію про сім’ю, її фінансові справи, адреси проживання й навчання, номери телефонів, кредитної картки чи банківські дані. Також небажано розміщувати особисті й сімейні фотографії на публічних форумах, сайтах. Ніколи нікому, крім своїх батьків, не можна повідомляти паролі (навіть найкращим друзям).
4. Обговоріть з дитиною правила поведінки онлайн, зокрема в соціальних мережах і мережевих іграх
Поводитися онлайн – як у реальному житті. Так само як у житті, в мережі треба поводитися ввічливо, не робити того, що може образити інших людей або суперечить закону. Віртуальний співрозмовник може видавати себе за іншого. Тому не можна призначати зустрічі з віртуальними знайомими без дозволу батьків.
Будьте в курсі ігор, у які грає дитина. Не дозволяйте дитині користуватися голосовими сервісами для спілкування з мережевими гравцями. Тепер багато ігор дають змогу не просто обмінюватися текстовими повідомленнями під час гри, а й просто розмовляти гравцям між собою. Ви не можете гарантувати, що товаришем по грі та співрозмовником виявиться культурна й ввічлива людина.
Навчіть дитину ігнорувати неприйнятну поведінку товаришів по грі в інтернеті й одразу повідомляти про неї. За потреби зв’яжіться з особами, відповідальними за цю гру, – вони зобов’язані вжити заходів проти порушників.
5. Дитина має розуміти, що без дозволу батьків вона не повинна витрачати кошти в мережі
Віртуальний світ іноді коштує реальних грошей. Завжди треба з’ясовувати, скільки коштують SMS на окремі інтернет-сервіси, адже вартість SMS в онлайн-грі часто вказують без податків – тобто вона може бути значно більшою. Якщо така інформація незрозуміла, треба звертатися по пораду до батьків, які допоможуть розібратися, скільки насправді коштуватиме SMS і чи варто її надсилати.
6. Створіть удома територію безпечного інтернету
Стежте, щоб на спільному комп’ютері не було інформації, небажаної для Вашої дитини. Регулярно переглядайте електронну скриньку, не залишайте на робочому столі чи в папках відкритого доступу документи й файли, призначені лише для дорослих. Використовуйте паролі для входу на комп’ютер під різними користувачами.
7. Поясніть дитині небезпеку поширення вірусів та основи захисту від них
Поясніть дитині, що робити з підозрілими матеріалами в мережі: клікнувши на посилання в електронних повідомленнях від невідомих відправників або відкривши вкладення небажаних листів, можна заразити комп’ютер небезпечним вірусом. Якщо лист вимагає терміново надіслати особисті дані, гроші тощо, треба повідомити про це батьків.
8. Ознайомтеся самі й запропонуйте дитині безпечні ресурси мережі, рекомендовані фахівцями
Наприклад, фахівці радять використовувати пошукові сервіси для дітей – kidsclick.org, askkids.com тощо. За посиланням Ви можете ознайомитися з безпечними сайтами: Список рекомендованих сайтів, безпечних для дітей.
9. Вивчіть і використовуйте технічні засоби обмеження користування інтернетом для молодших дітей
Технічні засоби обмеження доступу дитини до небажаного контенту слід використовувати як дієвий допоміжний інструмент захисту. Існує спеціальне програмне забезпечення для батьківського контролю – на базі операційних систем, антивірусів, а також у вигляді окремих програм, – використовуйте їх. Встановіть програму, що обмежує час роботи з комп’ютером, наприклад PC TimeLimit, щоб бути певними, що дитина не гратиме в ігри надто багато.
Ви також можете встановити програмне забезпечення для контролю ресурсів, які відвідує дитина, наприклад McGruffSafeGuard, і використовувати інформаційні фільтри та засоби блокування небажаного контенту Net NannyParentalControls, McAfeeSafeEyes, CYBERsitter тощо.
10. І найголовніше! Дитина має довіряти дорослим і мати змогу будь-коли звернутися по пораду.
Якщо в інтернеті (в електронному листі, на сайті, форумі, в чаті) щось незрозуміло, турбує чи загрожує, завжди треба звертатися по допомогу до батьків. Інформація й послуги в інтернеті не завжди безпечні, тому перш ніж завантажувати, встановлювати чи зберігати щось з інтернету, треба отримати дозвіл батьків. довірливі стосунки. Підтримуйте і навчайте її, будьте поруч у складний момент, і тоді все буде добре!