Замість нудьги — нова гра: ігри для дітей і батьків
Гра — це щось більше, ніж просто розвага для дитини. Це засіб, завдяки якому діти намагаються самостійно чи з чиєюсь допомогою пізнати світ, завдяки якому вони навчаються й набувають досвіду. Гра — одна з найголовніших форм спілкування батьків і дитини, доки не з’являться друзі й не сформується коло ігор, у які можна грати з кимось. Через ігрове спілкування з батьками немовлята дізнаються, що їх люблять і готові проводити з ними багато часу. Дорослішаючи, діти теж охоче приймають батьків у свої ігри, тільки зайнятість дорослих не завжди дає змогу приділити своїм малятам достатньо часу. Ще більшою бідою стає те, що батьки не знають, у що погратися з дитиною. Щоб у спілкуванні не виникло такої перешкоди, пропонуємо список найулюбленіших забав багатьох поколінь, які подобаються дітям різного віку.
Телефон
Прочитавши назву цієї гри, батьки одразу ж пригадають і її правила, а от діти можуть і не знати про таку веселу забаву. Сідайте зручніше в коло, хоча можна й довгим ланцюжком — тоді останній у ряду гравець бігатиме до першого й передаватиме йому почуте слово. Ведучий шепоче першому гравцеві на вухо слово, а той передає його сусідові. Так по ланцюжку воно доходить до останнього. Хтось неодмінно щось не почує, але повторювати слова не можна, і останній замість слова «заєць» може отримати «помідор», тому іноді гру називають зіпсованим телефоном. Хто зіпсував телефон, вибуває з гри або стає ведучим.
Статуї, або Море хвилюється раз, День — Ніч
Цю гру називають по-різному, але суть її в тому, що ведучий у центрі майданчика починає розповідати віршик або промовляє слово «день». У цей час усі учасники бігають, роблять незвичайні рухи, спілкуються. Щойно пролунає слово «завмри» чи «ніч», усі перетворюються на застиглі статуї й перестають рухатися. Ведучий уважно стежить за гравцями й знаходить тих, хто не встиг завмерти або випадково поворухнувся.
Класики
Навчіть дітей цієї простої, але такої корисної гри. Улітку можна стрибати просто біля під’їзду чи на дачі. Не потрібно збирати багато гравців, бо в класики можна грати навіть удвох. Креслять квадрати, які будуть класами, а далі гравці встановлюють черговість і починають грати. Баночку з піском або камінчик (це біта) кидають у 1-й клас. Гравець стрибає в цю клітинку на одній нозі, нахиляється, забирає біту й стрибає далі: 1–2 — на одній нозі, 3–4 — на двох і так далі. Переходячи до наступного класу, баночку кидають у клітинку 2, потім 3 і далі, але стрибки починаються з 1. Якщо гравець схибив і не влучив бітою в потрібний клас, грає наступний. Якщо камінчик потрапив у «казан», доведеться повернутися на один клас назад. Перемагає в цій захопливій грі той, хто швидше пройшов усі 10 класів. Можна влаштувати ще й іспити, коли треба повертатися назад до 1.