Способи зменшити ризик раку шийки матки: рекомендації від МОЗ

Рак шийки матки частіше всього виявляють у жінок віком старше 30 років. Зазвичай на ранніх етапах розвитку цей рак не проявляється ніякими ознаками, що робить його виявлення складнішим.

Коли хвороба прогресує, жінка може спостерігати такі ознаки:

• кровотечі з піхви після статевого контакту, у проміжках між менструаціями або після завершення менструацій;
• менструації, які стають більш інтенсивними за звичайні;
• виділення з піхви, що містять воду та кров, часто зі сторонним і неприємним запахом;
  біль під час статевого контакту.

На пізніших стадіях захворювання, коли злоякісні клітини поширюються на сусідні органи та тканини, можуть виникнути:

• утруднення або больові відчуття при дефекації, а також наявність крові в калі;
• утруднення або болі при сечовипусканні, а також кров у сечі;
• болі в нижній частині живота, в ділянці крижа та попереку;
• набрякання кінцівок;
• зниження маси тіла;
• стан загальної втоми та знеможення.

Надзвичайно важливо звернутися до медичного фахівця, якщо у вас з’явилися подібні ознаки чи симптоми, тому що своєчасне виявлення раку шийки матки значно підвищує шанси на успішне лікування. Крім того, не слід забувати про регулярні профілактичні огляди у гінеколога.

Методи попередження захворювання

Регулярно виконуйте ПАП-тест

Кожна жінка має щороку відвідувати лікаря загального профілю та лікаря-гінеколога для обстеження. Ці спеціалісти дозволяють визначити, які дослідження необхідно провести для збереження здоров’я та раннього розпізнання можливих онкозахворювань. Як приклад, жінкам у віці від 30 до 49 років рекомендується регулярно проходити скринінгові обстеження. Перерва між такими оглядами не має перевищувати п’яти років, хоча оптимальна частота становить один раз на три роки.

Один з видів дослідження, що застосовується для встановлення цього захворювання, — мазок за Папаніколау (ПАП-тест). Цей аналіз дозволяє на ранніх стадіях виявити передракові зміни шийки матки, які почти завжди піддаються лікуванню, однак без необхідного лікування можуть переростити в злоякісну пухлину.