Дитяча кімната — казка й мрія: як облаштувати простір для дитини

Кожна дитина мріє про своє королівство. Дівчатка хочуть бути найчарівнішими принцесами, а хлопчаки — відважними піратами чи лицарями. Кімната дитини має бути місцем, де вона почувається дуже комфортно, де буде досить простору для її повсякденних занять, де вистачить місця для ігор, навчання й відпочинку. Щоб малюкові чи підліткові було вдома зручно й приємно, варто придбати хороші меблі для дитячої кімнати, а також облаштувати зонування приміщення.

Вік дитини — один із параметрів під час розроблення інтер’єру кімнати. Немовлята в догляді повністю залежать від батьків, тому окрема кімната їм навряд чи знадобиться. Ліжечко новонародженого ставлять у батьківській спальні, і воно довго там стоїть. Щойно малюк стає самостійним, він може перейти до своєї кімнати. У міру того як хлопчик чи дівчинка ростуть, їм знадобляться в кімнаті нові меблі, захочеться цікавішого оформлення, тому вибирати дорогі матеріали для оформлення дитячої кімнати — не завжди виправдане рішення.

Велике значення в дитячій кімнаті має колір. Він впливає на формування характеру маленького власника приміщення. Іноді батьки покладаються на смак своїх діток, вибираючи відтінки шпалер чи колір меблів. Малюки не знають психології впливу кольору, тому можуть спонтанно обрати улюбленим якийсь з агресивних кольорів. Краще заздалегідь розповісти дитині про значення кожного відтінку, якщо вже захотілося залучити її до оформлення кімнати. Навіть підліткам варто уникати тонів, які збудливо діють на психіку. Кімната слугує місцем відпочинку, а не полем активної битви.

Для кожного виду діяльності бажано мати в кімнаті свою зону. Так малюк із дитинства вчиться зосереджувати увагу. Якщо він сідає за стіл, то має дотримуватися особливих правил. Зонування кімнати змалечку привчає дітлахів до порядку. У дитячих кімнатах має бути багато полиць, стелажів, шафа чи комод, щоб усі речі мали своє місце. Лише так можна вимагати дотримання порядку, ненав’язливо нагадуючи, що коли погрався, треба обов’язково прибрати іграшки, а вже потім братися до читання книжки.

Дитина у своїй кімнаті має бути щасливою. Це щастя дарує не хтось сторонній, а лише люблячі батьки.