Шкала Апгар для новонароджених: що означають бали і хто її створив

Чи знали ви, що лікарі в пологовій залі ставлять немовляті бали одразу після народження? Можливо, ви помітили три загадкові цифри у своїй виписці з лікарні. Це саме вони! Якщо новонароджений може похвалитися 10 балами, це означає ідеальний стан.
Але що означають ці бали, які називають оцінкою, або шкалою, Апгар?
Оцінка за Апгар спричинила справжню революцію в акушерстві. Лікарі застосовують її з 1952 року завдяки лікарці Вірджинії Апгар. Спочатку Апгар, яка була анестезіологинею, непокоїла висока смертність новонароджених, адже багато дітей у її практиці в ті роки не переживали перших 24 годин життя.
Вірджинія Апгар стала першою жінкою-професоркою в галузі акушерської анестезіології, а з 1959 року очолила новий підрозділ американського Національного фонду вроджених вад. Останні 15 років свого життя Апгар присвятила роботі в Національному фонді, доклавши чимало зусиль для його успішної діяльності.
Ідея створення шкали народилася під час сніданку в кафетерії шпиталю. Один зі студентів-практикантів мимохідь зауважив, що стан новонароджених потрібно якось оцінювати. Вірджинія відповіла, що це дуже просто, і на випадковому клаптику паперу коротко записала п’ять пунктів шкали, за якою слід оцінювати загальний стан дитини під час народження. Пізніше, опинившись в акушерському відділенні, спробувала застосувати цю шкалу на практиці.
Зрозуміло, що перед цим Апгар довго вивчала ознаки життя в новонароджених, брала участь у тисячах пологів, щоб зібрати дані для створення своєї оцінки. Вона розробила таблицю й систему підрахунку балів, де дитина може отримати бали за кожен контрольований фізичний показник.
І ось уже майже 70 років цю шкалу застосовують лікарі в усьому світі.
У перші хвилини після народження дитини лікарі оцінюють такі ознаки (за кожною — від 0 до 2 балів):
А: Адаптація шкіри дитини — лікар оцінює колір шкіри та її здатність пристосовуватися до життя поза навколоплідними водами, вигляд судин, які просвічують крізь шкіру тощо.
П: Пульс — частота серцевих скорочень, коли лікарі вимірюють кількість ударів серця.
Г: Гримаса — лікарі оцінюють реакцію дитини на подразники, щоб перевірити рефлекторну збудливість.
А: Активність — м’язова активність, коли лікарі оцінюють м’язовий тонус.
Р: Респірація — дихання, коли лікарі оцінюють здатність дитини дихати.
Ці п’ять чинників визначають стан дитини і є важливим показником для педіатрів і неонатологів, які працюють із дитиною, а також свідчать про те, як минули пологи і чи були якісь ускладнення.
